No tags yet.
Економічний прогрес Китаю багато в чому залежить від сфери інновацій. Голова КНР Ху Цзіньтао проголошує, що «здатність до самостійного інноваційного розвитку» є «основою нашої національної стратегії розвитку». Скептики згодні з його думкою, але кажуть, що інновації і самодержавство несумісні. До тих пір, поки Китай залишається під владою диктатури, він буде залишатися країною масового виробництва і звичайної промсборки, вважають вони.
Китай вклав значні кошти в розвиток «доморощених» інновацій, пише The Economist. Уряд не тільки переконав Microsoft і Google, щоб вони почали створювати науково-дослідні центри в Китаї. Він також утворив комплекс наукових парків по всій країні в надії на створення китайської Кремнієвої долини. У Пекіні в одному лише науковому парку Zhongguancun розташовані тисячі високотехнологічних підприємств. У програму інноваційних розробок включені і китайські університети. Пекінський університет, наприклад, створив навчальну програму «Інновації та підприємництво».
Поки, проте, Китай мало що може показати світу з усіх цих інвестицій, щоб зламати усталені стереотипи, такі як думка, що це країна дешевої робочої сили, не здатна на наукові досягнення та самостійний розвиток. Найуспішніші китайські компанії, такі як Lenovo і Baidu, виробляють зараз недорогі версії західних продуктів або адаптують західні інновації для китайського ринку. Китайські венчурні компанії вкладають гроші в традиційні галузі промисловості, такі як готелі і сільське господарство.
Тим не менше, відсутність у Китаю оригінальних розробок не ставить хрест на всій інноваційної діяльності в країні, вважають, Ден Брежниц і Майкл Мерфри з Технологічного інституту Джорджії. У своїй книзі «Біг Червоної королеви» вони стверджують, що неправильно ставити знак рівності між інноваціями, пов'язаними тільки з винаходом нових продуктів, в різних країнах. У розвивається інші форми інноваційної діяльності можуть принести більше дивідендів. Одним з них є «інноваційний процес»: невпинне вдосконалення заводів та розподільчих систем.
Це особливо актуально в епоху глобалізації. Останнім часом китайські компанії стали світовими лідерами у всьому, від масового виробництва до логістики. Компанія Huawei, яка виробляє телекомунікаційну апаратуру, є майстром рекомбінує технологій і доводить їх до ринку з блискавичною швидкістю. Foxconn зі штаб-квартирою на Тайвані, виробляє iPad та інші подібні продукти у Китаї з-за доступності робочої сили (на виробництві в комплексі в Шеньчжень зайняті 270 тис. осіб). Університети Китаю у великій кількості випускають фахівців у сфері науки і техніки, які спеціалізуються на предметах, непопулярних на Заході, таких як гірничодобувна промисловість і важке машинобудування.
Немає краще китайських компаній, і коли справа доходить до адаптації передових технологій для гаманців і переваг 1,3 млрд китайських споживачів. Lenovo освоїв мистецтво продажу дешевих комп'ютерів для небагатих людей. Baidu навчився надавати інтернет з китайською специфікою. Іншими словами, Китай ідеально підходить для того, щоб бути посередником в світі: досить близько до кордону з дійсно передовими технологіями і кваліфіковано адаптуючи нові ідеї для масового ринку.
Лідери Китаю відкрито визнають проблему «дешевої майстерні» імітац
ійної економіки, вважає Ігор Шибанов, начальник відділу грошових ринків Першого республіканського банку. А визнання необхідних завдань — це перший крок в бік їх вирішення. У Китаю на цьому шляху є кілька вдалих прикладів: Тайвань, Корея і Японія. 50 років тому з їх приводу теж стверджували, що клеїти паперові парасольки для коктейлів — ось все, на що вони здатні. Але в 70-е ці країни стали найбільшими імітаторами західних технологій, а потім впевнено захопили лідерство в деяких передових галузях. У всякому разі, це на 100% вірно по відношенню до Японії.
Вже сьогодні Китай сам виробляє автомобілі, будує залізниці і поїздів, працює над сонячними батареями, енергією вітру, ліками, електромобілями і високошвидкісними залізничними магістралями. Не існує ніякої заздалегідь заданої нездатності Китаю до інновацій.
Як вказують аналітики Fibo Group, Китай в питанні інновацій та досліджень дуже передова країна: існує програма, згідно з якою до 2020 року влада Піднебесної мають намір створити інноваційно орієнтоване суспільство. У КНР працюють як програми фінансування стартапів, так і програми стимулювання вчених, а у главу кута ставиться експеримент і пов'язані з ним наукові розробки.
Саме завдяки наявним умовам така тендітна субстанція, як наука інновацій, добре розвивається в Китаї. При цьому саме держава зацікавлена у продуктивному зростання сектора: близько 90% від загального числа інноваційних фондів належить владі країни.
«Крім того, Китай орієнтований на довгострокове розвиток інноваційних проектів, оскільки в майбутньому це стане гарною опорою для економіки Піднебесної. У Пекіні прекрасно розуміють, що для того, щоб іти вперед завтра, треба вдосконалюватися вже сьогодні», — вважають в компанії.
Можна не сумніватися, що Китай доведе справу до кінця, і з інноваціями там все буде в порядку, каже Микола Солабуто, керуючий активами УК ФГ БКС. По-перше, вже є на кого рівнятися — компанія Lenovo займає четверте місце в світі за випуском персональних комп'ютерів. По-друге, китайська економіка є однією з найбільш відкритих для іноземних інвесторів, які вже давно впроваджують у КНР свої цінності і свою корпоративну культуру.
«Інноваційна модель розвитку — це наступний крок китайської експансії. Спочатку КНР стала світовим складальним цехом, тепер там встали на шлях модернізації, який повинен стати новим локомотивом зростання. Це важливий крок по диверсифікації економіки. Якщо зараз Китай може домінувати на ринку тільки як виробник дешевих і не завжди якісних товарів, то орієнтація на інновації дозволить перейти не тільки на експорт товарів, але і на експорт технологій. Враховуючи те, що китайська влада вміють створювати сприятливі умови для втілення своїх ідей у життя, то світле технологічне майбутнє не за горами», — каже експерт.
Тим не менш Брежниц і Мерфри вказують на дві основні проблеми для Китаю у сфері інноваційного розвитку. Перша — це одержимість китайського режиму «самостійними інноваціями». Це веде до марнування ресурсів на сумнівні проекти. По-друге, труднощі, обумовлені відсутністю посередників. Посередники, як правило, несуть величезні ризики. Якщо новатор помилиться, то величезні китайські заводи просто зупиняться. Наявність посередника передбачає обкатку проектів і своєрідну премію за ризик, буфер.
Найбільша ж загроза для китайської моделі походить від країни, яка входить в одну з Китаєм групу країн, що розвиваються, — БРІК. Індія поєднує в собі безліч переваг Китаю, таких як економічне зростання і дешева робоча сила, при цьому вона має демократичну політичну систему і англосаксонський правовий кодекс. Індія поступається Китаю, лише коли справа доходить до застосування масового виробництва ІТ-послуг.
Ігор Шибанов вказує і ще на ряд проблем, з якими стикається КНР. На його думку, існує маса підводних скель і каміння, які не дозволяють поки країні домогтися більшого. Перше, це якісне економічне зростання. Поки Китай зберігає темпи зростання близько 9% у рік, але що буде в майбутньому? «Вірно, що транснаціональні корпорації увійшли в китайський ринок зі значним капіталом. Проте, велика частина цього зростання була досягнута шляхом придбання фірм розвиненого ринку на піку міхура акції. Буде цікаво подивитися ефективність їх придбань у наступне десятиліття», — говорить аналітик.
Існують і приховані пастки, в одній з яких виявився, наприклад, Тайвань. На 80%-90% його стратегія зосередилася виключно навколо виробництва, будь це Hi-Tech або інші товари. Але це знизило позиції тайванських фірм, як партнерів молодшого статусу, залежать від системи, що виробляє проекти. Як вважає Ігор Шибанов, Китай може потрапити в пастку «пристосування», коли вигідніше стає нічого не міняти і тільки красти патенти з Заходу.
Підсумовуючи, можна сказати, що розвитку інновацій в Китаї як і раніше будуть заважати політичні проблеми: від превалювання в країні державних підприємств до ролі у визначенні шляху економічного розвитку компартії. Але, так чи інакше, тим, хто вважає, що інноваційний сектор у Китаї не розвивається, варто змінити свою думку або хоча б задуматися.
Матеріал підготовано за статтею А. Корольової "Китайські іннновації". Режим доступу: http://expert.ru/2011/05/6/kitajskie-innovatsii/