No tags yet.
В сучасному світі інновації розглядаються як один з найважливіших каталізаторів економічного розвитку. Незважаючи на той факт, що система державного управління в Україні далеко не завжди може забезпечити ефективний розподіл державних ресурсів, варто підкреслити, що різні аспекти правового регулювання інноваційної діяльності в Україні досить розгалужено висвітлені у законодавстві.
Так, у Конституції України (ст. 54), що має найвищу юридичну силу серед інших нормативно-правових актів зазначено гарантію свободи наукової і технічної творчості, захист авторських прав та державне сприяння розвитку науки. У свою чергу, Господарський кодекс України (Глава 34) розкриває нормативно-правову сутність інновацій та інвестування; розкриває види інновацій та форми інвестиції; окреслює порядок державного регулювання такої діяльності.
Законом України «Про інноваційну діяльність» визначено мету та принципи інноваційної політики, окреслено об’єкти та суб’єктів інноваційної діяльності; порядок державного регулювання інноваційної діяльності та її правовий режим; окреслено основи фінансування інноваційної діяльності та міжнародного співробітництва у цій сфері.
Окремо варто відзначити такі найважливіші складові інноваційної діяльності в Україні як суб’єкти та об’єкти інноваційної діяльності. Суб’єктами виступають: 1) фізичні особи і суб’єкти господарювання України; 2) фізичні особи та/або суб’єкти господарювання іноземних держав; 3) особи без громадянства; 4) об’єднання фізичних осіб і суб’єктів господарювання, які провадять в Україні інноваційну діяльність та/або залучають майнові та інтелектуальні цінності, вкладають власні чи запозичені кошти в реалізацію в Україні інноваційних проектів. До об’єктів інноваційної діяльності законодавство відносить: 1) інноваційні програми і проекти; - нові знання та інтелектуальні продукти; 2) виробниче обладнання та процеси; 3) інфраструктуру виробництва і підприємництва; 4) організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру і якість виробництва і/або соціальної сфери; 5) сировинні ресурси, засоби їх видобування і переробки; 6) товарну продукцію; 7) механізми формування споживчого ринку і збуту товарної продукції.
Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» визначає пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні, в тому числі на період з 2011 по 2021 рік, а також середньострокові стратегічні напрями інноваційної діяльності та порядок моніторингу їх реалізації. До таких напрямів законом віднесено: 1) освоєння нових технологій транспортування енергії, впровадження енергоефективних, ресурсозберігаючих технологій, освоєння альтернативних джерел енергії; 2) освоєння нових технологій високотехнологічного розвитку транспортної системи, ракетно-космічної галузі, авіа- і суднобудування, озброєння та військової техніки; 3) освоєння нових технологій виробництва матеріалів, їх оброблення і з'єднання, створення індустрії наноматеріалів та нанотехнологій; 4) технологічне оновлення та розвиток агропромислового комплексу; 5) впровадження нових технологій та обладнання для якісного медичного обслуговування, лікування, фармацевтики; 6) широке застосування технологій більш чистого виробництва та охорони навколишнього природного середовища; 7) розвиток сучасних інформаційних, комунікаційних технологій, робототехніки.
Закон України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» визначає правову сутність технологічних парків; порядок спеціального режиму їхньої інноваційної діяльності; порядок фінансової підтримки інноваційних проектів та контролю за їх реалізацією.
Законом України «Про режим іноземного інвестування» визначено види іноземних інвестицій та форми їх здійснення; окреслює об’єкти таких інвестицій, порядок їх оцінки та державні гарантії; визначає основні умови співпраці з іноземним інвестором.
Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» регулює відносини щодо провадження наукової і науково-технічної діяльності; визначає правовий статус суб’єктів такої діяльності, в тому числі НАНУ; окреслює державні гарантії соціально-правового статусу вчених та наукових працівників; основи державного регулювання та управління науковою та науково-технічною діяльністю, його форми та методи.
Закон України «Про наукову і науково-технічну експертизу» виокремлює предмет наукової і науково-технічної експертизи, її форми та види; права й обов’язки суб’єктів експертизи; порядок її проведення; основи державного регулювання, економічного забезпечення та відповідальності сторін.
Загальновідомо, що важливою складовою в розвитку інноваційної діяльності, а саме впровадженню інновацій у масове використання та їхнє подальше вдосконалення є інвестиційна діяльність. В цьому аспекті варто відзначити правову базу цієї діяльності.
Так, закон України «Про інвестиційну діяльність» визначає правову сутність інвестиційної діяльності та інвестиційних проектів, об’єкти та суб’єктів інвестицій, їхні права та обов’язки; джерела фінансування інвестиційної діяльності; основи її державного регулювання, підтримки та стимулювання; порядок державних інвестицій; гарантії та захист прав суб’єктів інвестиційної діяльності.
Закон України «Про спеціальну економічну зону «Яворів» задає мету створення та функціонування цієї зони, а саме залучення інвестицій. Законом визначені органи управління СЕЗ, їхні повноваження та суб’єкти діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Програми розвитку інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні» вказано обґрунтування актуальності інноваційно-інвестиційних напрямів діяльності; визначено шляхи та напрями виконання програми; принципи реалізації державної політики у сфері інновацій та інвестицій; форми надання державної підтримки; перелік базових галузей економіки в контексті інноваційно-інвестиційної діяльності та очікувані результати.