No tags yet.
У Франції політика в сфері інновацій традиційно характеризувалася відносно потужним впливом з боку державної влади. Проте, концепція інноваційної політики зазнала змін, зокрема, під впливом економічної теорії.
У доповіді, присвяченій темі національних політик в галузі досліджень та вищої освіти 2010 року , йдеться про те, що свободи, якими користуються університети в сфері організації досліджень, а також проекти підтримки приватного сектора економіки в цій галузі мали на меті зміцнення інноваційних потужностей промисловості Франції. Нові заходи, оголошені у 2008 році, покликані сприяти розвитку комплексних та багатосторонніх механізмів підтримки.
На сьогоднішній момент ці заходи забезпечують підтримку науково-дослідницької діяльності в рамках приватного сектора економіки на безпрецедентному рівні в умовах, коли соціально-економічна та екологічна ситуація висуває все вищі вимоги до досліджень та інновацій. У зв’язку із цим Рада Міністрів ініціювала план розробки національної стратегії в галузі досліджень та інновацій — Stratégie nationale de recherche et d'innovation (SNRI). Мета цієї стратегії полягає у створенні правової бази, сприятливої для розвитку творчого та інноваційного потенціалу, а також у зосередженні уваги громадські на питаннях досліджень та інновацій.
Політична структура Франції
Французька правова система є централізованою. Місцеві адміністрації, департаменти та регіональні управління мають обмежені повноваження. Однак, на сучасному етапі спостерігається зміцнення впливовості регіональної влади у Франції, що також є результатом впровадження політик ЄС. Ця тенденція особливо яскраво виражена в контексті заснування важливих кластерів конкурентоспроможності, яким французький уряд надає значну фінансову підтримку та які є результатом успішної реалізації інноваційної політики в країні.
Створення Національної дослідної агенції — Agence Nationale de la Recherche (ANR) та Національної агенції з оцінювання досліджень та вищої освіти — Agence d'Evaluation de la Recherche et de l'Enseignement Supérieur (AERES), а також надання автономії університетам дозволяють Міністерству вищої освіти та досліджень зміцнити свою роль у стратегічному плануванні. Укладання угод з державними дослідними організаціями дає їм більшу автономію, і в той же час як наслідок відбувається посилення державного контролю. Такий підхід також сприяє більш чіткому розмежуванню між функціями планування та, власне, здійснення дослідницької діяльності. Ці зміни, а також оновлена законодавча база повинні допомогти університетам визначити та реалізувати свої власні стратегії, надавши їм більшої самостійності.
Законодавство у сфері інноваційної діяльності
У ході правового аналізу повинні чітко розмежовуватися предмет інновацій (наприклад, запатентований винахід) та умови, які сприяють або зміцнюють інноваційний процес (наприклад, дослідження, промислове застосування, комерціалізація). Наприклад, кількість патентів, які щорічно видаються національним патентним відомством, може слугувати показником винахідницької діяльності, проте сам по собі цей показник не свідчить по рівень інноваційних потужностей. Можна виділити чотири рівні, на яких вагома роль відводиться творчому пошуку:
- наукові дослідження та конструкторські розробки;
- винаходи;
- маркетинг;
- промислові зразки.
Оновлена законодавча база Франції, зокрема, зосереджена на наданні податкових кредитів суб’єктам науково-дослідницької діяльності, розвитку конкурентоздатності кластерів, державній підтримці заснування підприємств та кластерів у сфері досліджень та вищої освіти (Pôles de recherche et d'enseignement supérieur - PRES).
Оцінка необхідності державного втручання
Політичні заходи, спрямовані на підтримку інноваційної діяльності, дуже часто зосереджуються на самих винаходах та ноу-хау, проте це питання слід розглядати більш широко. Політика Франції, перш за все, ґрунтується на сприянні інноваційній діяльності в контексті світового ринку. При розробці необхідних заходів необхідно враховувати п’ять показників, які відображають короткострокові потужності інновацій: - частка обсягів продажів від реалізації компаніями нової продукції, випущеної на ринок; - частка обсягів продажів від реалізації продукції чи послуг, які надійшли на ринок протягом останніх двох років та п’яти років, компаніями, штат яких нараховує понад 250 працівників; - частка підприємств, які випускають нову продукцію або послуги на ринок; - кількість патентних заявок та виданих за ними патентів протягом останніх п’яти років; - кількість французьких торговельних марок серед сотні передових світових торговельних марок. Якщо ці показники свідчать про незадовільність отриманих результатів, може бути доцільним державне втручання
Сфери застосування політичних заходів
Загалом, у доповіді «Новий погляд на інновації 2009 року» (Pour une nouvelle vision de l'innovation) запропоновано 10 напрямків застосування політичних заходів:
(1) підтримка громадської дискусії щодо питань, пов’язаних із інноваціями, з метою привернення більшої уваги до цієї теми (політики та засоби масової інформації повинні пропагувати широку концепцію інноваційної діяльності; слід наголосили на ролі конкретних новаторів; необхідно підвищити імідж державних послуг, які надають підтримку в інноваційній сфері);
(2) розробки [товарного] знака інноваційного підприємства (переважно на основі самооцінки компаній);
(3) у сфері державних закупівель необхідно розробити процедури сприяння інноваційним підприємствам;
(4) інтелектуальна власність, яка може стати основою для інновацій, повинна визначатися у додатку до балансу компаній (на сьогоднішній день інтелектуальна власність, набута компанією, не враховується при складанні фінансових балансів, окрім випадків, коли така власність стає об’єктом продажу, відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності — IFRS-3 та Міжнародних бухгалтерських стандартів — IAS-38, Нематеріальні активи; з метою уможливлення тестування інноваційної продукції пропонується складати спеціальний додаток до бухгалтерського балансу);
(5) необхідно зосередити увагу на власне французьких якостях інноваційної продукції (фраза «зроблено у Франції» повинна набути відповідного значення із урахуванням нових тенденцій; розробка промислових зразків повинна бути тісно пов’язана з виробництвом; Франція повинна сприйматися як країна, відкрита для інновацій та творчих пошуків у всіх сферах; необхідно приділити увагу розробці [товарного] знака, які могли б використовуватися в рамках концепції торговельних марок);
(6) європейські стандарти повинні вийти на світовий рівень;
(7) політика в сфері освіти повинна збільшити акцентування на творчості, прийнятті ризиків, розробці проектів та міждисциплінарному підході (викладання повинне розглядати інновації у ширшому сенсі; викладання в університетах повинне розглядати інновації як рушійну силу конкуренції; викладання повинне орієнтуватися на творчість, оригінальність, прийняття ризиків та ініціативність, командну та проектну роботу);
(8) створення патенту ЄС;
(9) спрощення процедур, які уможливлюють співпрацю підприємств з державними інституціями та державними науково-дослідними лабораторіями (правова підтримка у питаннях щодо контрактів, пов’язаних із співпрацею між підприємствами та державними досвідними установами, а також подальшим використанням отриманих результатів; заснування установи, яка надає інформацію щодо регіональних інноваційних центрів та здійснює їх координування);
(10) заснування Інституту з питань конкуренції та інновацій (з метою пропагування більш широкого бачення інноваційної діяльності, у тому числі економічних та управлінських аспектів).
У доповіді Національних зборів з питань науки, суспільства та парламентів 2008 року відзначена необхідність приділяти більшої уваги науковим та технологічним аспектам державних політик. Була озвучена думка про те, що парламенти повинні проводити незалежні експертизи. Зокрема, були проаналізовані умови, за яких парламенти, які повинні піклуватися про громадські інтереси, а також встановлювати довірливі стосунки із науковцями, можуть організувати взаємодію між науковим світом і суспільством.
Loi organique relative à la loi des finances (LOLF) — Установчі акти фінансового та бюджетного права Закон, спрямований на покращення прозорості звітності у державному секторі, у тому числі державного фінансування дослідних програм. Бюджетне право Щороку французький уряд видає закони про фінансування відповідно до їх проектів, які складають основу щорічного бюджету. Ці закони дають уявлення про розвиток державних програм та проектів фінансування.
AERES
AERES, Agence d'évaluation de la recherche et de l'enseignement supérieur — Агенція з оцінювання якості досліджень та вищої освіти — відповідає за забезпечення систематичного та об’єктивного оцінювання дослідних інститутів, програм, груп та науковців. AERES є незалежним адміністративним органом, який здійснює оцінювання наукових, культурних та професійних державних установ та організацій в контексті наукової співпраці, як і Національна дослідна агенція. AERES щорічно представляє звіт про ситуацію у сфері досліджень у Франції.
OSEO
OSEO було створено у 2005 році шляхом злиття інноваційного агентства ANVAR і банку з розвитку підприємств МСП Banque du développement des petites et moyennes enterprises (BDPME). OSEO, яка є холдингом з державним статусом, пов’язана з Міністерствами економіки, фінансів і зайнятості, а також з Міністерством з вищої освіти та науки. Її завдання полягає у наданні допомоги та фінансової підтримки підприємствам МСП під час різних критичних фаз, включаючи інновації. OSEO з інновацій забезпечує підтримку інновацій та фінансування у сфері передачі технологій та інноваційних технологічних проектів. Вона покращує державну підтримку підприємств МСП та сприяє розвитку інноваційних компаній. Регіональні мережі OSEO представлені у всіх регіонах Франції. Вони підтримують підприємців та підприємства МСП, а також допомагають у їх діяльності, особливо під час ризикованих стадій розвитку.
OSEO також організовує технологічні платформи (Plate-formes technologiques), які співпрацюють з освітніми організаціями для підтримки підприємств МСП.
Мережі технологічного розвитку (Réseaux de développement technologique) координують різних суб’єктів у інноваційних секторах на регіональному рівні. Відповідно до інформації на веб-сайті, OSEO є державною установою, спрямованою на економічний розвиток, а також основним джерелом фінансування та іншої підтримки для підприємств МСП. Її місія полягає у підтримці інновацій та зростанні підприємств МСП у вирішальних фазах їх розвитку: початок, інновації, зростання та перехід бізнесу через викуп або через інші структури. Поділяючи ризики, OSEO полегшує для МСП доступ до банківського та приватного акціонерного фінансування.
OSEO пропонує установам і банкам, що залучені до фінансування МСП, консультаційні послуги та технічну підтримку, спираючись на свій тривалий та всебічний досвід у цій галузі.
DRRT
Délégation régionale à la recherche et à la technologie (DRRT) є регіональним представництвом з досліджень і технологій. Це адміністративна місія департаменту, відповідального за децентралізаційну діяльність уряду Франції у галузі досліджень, технологій та інновацій, з поширення науково-технічної культури в соціально- економічних колах, а також серед широкої громадськості. Регіональне представництво з досліджень і технологій (DRRT) підзвітне регіональному директору з промисловості, досліджень і довкілля (DRIRE). Під керівництвом Префекта регіону і радника віце-канцлера з питань науки, DRRT працює в тісній співпраці з Генеральним секретаріатом з регіональних питань і відіграє міжвідомчу роль у зв’язку з усіма децентралізаційними службами уряду і віце-канцлера. DRRT підзвітне Міністерству освіти, досліджень і технологій і має такі основні завдання:
- інформувати регіональних партнерів про національну політику і про плани дій, розроблені відповідальним за дослідження міністерством;
- інформувати міністерство про регіональні ініціативи;
- координувати у регіоні роботу державних установ та організацій під керівництвом міністерства, відповідального за дослідження;
- зміцнювати регіональні технологічні центри і наблизити дослідження до ділових і соціальних кіл;
- розвивати та організовувати передачу технологій;
- заохочувати розповсюдження науково-технічної культури;
- надавати інформаційні звіти про політику міністерства, відповідального за дослідження у регіоні.
Організації підтримки: ANR, OSEO, Pôles de Competitivité, Instituts Carnot
ANR і OSEO є дещо більшими організаціями, які підтримують проект. Pôles de Competitivité (кластери конкурентоспроможності) та Instituts Carnot (Інститути Карно) також є установами, які підтримують співпрацю між державними і приватними організаціями. На цей час ANR призначив 33 Instituts Carnots, які спрямовані на розвиток досліджень у галузі державно- приватного партнерства.
Instituts Carnots також співпрацює із закордонними організаціями, наприклад з Fraunhofer Institutes (Інститути Фраугофера). Організації підтримки беруть участь у реалізації великих національних програм, наприклад, програми «Investissements pour l'avenir» - Інвестиції у майбутнє, бюджет якої складає 35 мільярдів євро.
Університети
У Франції внаслідок реформи вищої освіти 1970 року великі державні університети були розділені на дрібніші автономні університети (наприклад, Париж І, Париж ІІ, Париж ІІІ і так до Парижу ХІІІ). На сьогоднішній день у Франції існує 83 університети. Висновки нещодавно проведеного аналізу наводять на думку про те, що еволюція системи французьких університетів повинна сприяти створенню освітньої системи, яка була б більш орієнтованою на розвиток промисловості. Проблема, скоріш за все, полягає в тому, що академічні кола недостатньо працюють в напрямку адаптування викладання до соціальних та технічних умов життя, або привертають недостатню увагу до потреби в здійсненні змін. Згідно із результатами такого дослідження, багато що залежить від ініціативи керівних осіб.
В результаті нещодавньої ініціативи французького уряду було визначено задачі та повноваження працівників, зайнятих у сфері викладання та досліджень. Університети та інститути CNRS створюють змішані установи (unites mixtes). Дослідження загалом знаходиться в компетенції професорів (enseignantschercheurs). Наказом від 25.09.2009 року було змінено статус професорів. Цим наказом також затверджується кількість робочих годин за рік, яка становить 1607, а також надається дозвіл моделювання. Це означає, що діяльність, яка не вписується в рамки викладацької або дослідницької діяльності (наприклад, педагогічні завдання, дистанційне навчання або міжнародна співпраця з іншими університетами) може бути зарахована в робочі години. Крім цього, професор має можливість співпрацювати з дослідницькою групою, яка не належить до складу його інституту.
Оцінювання професорів здійснюється Conseil National des Universités (CNU) — Національною радою університетів протягом чотирирічного періоду.
Угоди про дослідження для висококваліфікованих фахівців — Conventions de recherche pour les techniciens supérieurs (CORTECHS) Державна підтримка надається молодим фахівцям та аспірантам за угодами про дослідження для висококваліфікованих фахівців — conventions de recherche pour les techniciens supérieurs (CORTECHS).
Метою цієї програми є стимулювання малих і середніх підприємств до передачі молодим фахівцям з вищою освітою проектів розробки технологій протягом одного року у співпраці з центром підвищення кваліфікації. Угода CORTECHS має трьох партнерів: одного серед малих чи середніх підприємств, дипломованого фахівця і центр підвищення кваліфікації.
Центром підвищення кваліфікації може бути дослідна установа, університет, інженерна школа, технікум та профтехучилище, інституція з трансферу технологій (CRITT, CRT, PFT), бажано поблизу компанії. Робочий контракт між компанією та дипломованим фахівцем повинен діяти щонайменше один рік. Протягом дії угоди фахівець отримує додаткову підготовку для управління інноваційним проектом тривалістю не менше 80 годин.
Угода між компанією та Національним агентством з оцінювання досліджень (ANVAR) діє протягом одного року. Вона передбачає надання субсидії для компанії у розмірі 13 000 євро, яка покриває до 50 % дійсних витрат (оплата праці і витрати, внесок до центру підвищення кваліфікації). Такі угоди фінансуються Міністерством у справах досліджень та нових технологій. Агентство ANVAR керує CORTECHS від імені від імені Міністерства.
Ефективність імплементації законодавства у сфері інновацій
Французьке агентство промислових інновацій (Agence de l’Innovation Industrielle, «AII»), створене у 2005 році, зокрема, відповідало за вимірювання ефективності інноваційних проектів.
Проте, традиційна французька політика підтримки виняткових зусиль із дослідження та розробок великих французьких компаній була переглянута після обрання президентом Саркозі у 2007 році. Відбулась визначна зміна у національній інноваційній політиці. У 2008 році існування АІІ було припинено, а нова політика особливо сприяє регіональній підтримці малих та середніх підприємств. У своєму звіті «Франція: інноваційна система та інноваційна політика» Інститут Фраунгофера (Еммануель Мюллер, Андреа Зенкер, Жан-Ален Еррó, Інститут Фраунгофера з питань системних та інноваційних досліджень, 2009, С. 24) зазначає:
Нові форми державного втручання, бюджетні обмеження, зокрема, щодо інфраструктури університетів, а також важливість європейського проекту співпали у посиленні регіонального виміру науки та досліджень. Посилене значення, що надається регіональному рівневі, також спричинене потребою в підвищенні ефективності системи досліджень та максимізації економічних прибутків від інвестицій в дослідження та розробки через просторове групування та географічну близькість. Нові форми державного втручання стали домінуючими із менш важливою але більш процесуальною на вигляд політикою. Поки держава усе ще визначає привила гри, вона не вказує механізми імплементації, зберігаючи вакуум між стратегічним напрямком та необхідними і наявними політичними інструментами.
Державне втручання можна охарактеризувати як модель «залучення держави»: У французькому контексті до ключових прикладів належать кластери конкурентоспроможності (pôles de competitivité) і мережі передових тематичних досліджень (réseaux thématiques de recherche avancée, RTRA).
Центри наукових досліджень вищої освіти (the pôles de recherche et d'enseignement supérieur, PRES) представляють дещо іншу ініціативу, оскільки вони є висхідними розробками, що не підлягають дії конкуренції держав та не мають жодного початкового спеціалізованого фінансування. Центри PRES є значною мірою видами наукової співпраці та мало пов’язані з місцевими суб’єктами, хоча регіональні/місцеві органи влади висловлюють свою зацікавленість у задумі таких центрів та готові підтримувати їх своїми власними засобами та політикою.
Ефективність є передумовою вибору між програмами державної підтримки.
Рані Жанна ДАНГ (Rani Jeanne DANG, Робота «Економіка та управління інноваціями, технологіями і організаційними змінами» для зимової конференції докторів філософії академії «DRUID-DIME Academy» 2009 року, сторінки 8 та 9) пояснює:
Проте, ефективність французьких кластерів конкурентоспроможності у визначенні проектів досліджень та розробок напевне визначить кластер, який зрештою буде обрано. Це дійсно «прихований» стимул для стратегії, яку французькі кластери конкурентоспроможності невдовзі повинні засвоїти. І знову, [товарний] знак ще не є вирішальною; це початок процесу. Щодо французьких кластерів конкурентоспроможності було помічено (Рані Жанна ДАНГ: «Економіка та управління інноваціями, технологіями і організаційними змінами», робота для зимової Конференції докторів філософії академії «DRUID-DIME Academy» 2009 року, С. 8), що дуже мала кількість проектів досліджень та розробок, поданих більшістю французьких кластерів конкурентоспроможності для фінансової підтримки, показує, що «вони не обов’язково зрозуміли основний процес із ризиком у новій промисловій політиці.
Або ж, що вже існуюча конфігурація взаємодій у французьких кластерах конкурентоспроможності, сформована роками централізації, іноді має на увазі винайдення та імплементацію нового дієвого місцевого керівництва».
Беручи до уваги той факт, що французький кластер конкурентоспроможності представляє важливий елемент інноваційної політики, здається дивним, що «дуже мало робіт пояснюють, як вони працюють, а також перешкоди, з якими вони стикаються, зокрема, щодо інтеграції дрібних та середніх підприємств» (ДАНГ, як зазначено вище, С. 27). Автор вказує (там же): Питання залучення малих та середніх підприємств до французьких кластерів конкурентоспроможності випливає не лише із технологічних можливостей, а з характеру систем взаємодії, в яких вони розвиваються, а також способу їх включення в територіальні мережі. Для заохочення інтеграції дрібних та середніх підприємств у проекти співпраці кластерів конкурентоспроможності необхідно розуміти секторальний характер відношень між малими та середніми підприємствами та різними місцевими суб’єктами, аніж просто зосереджуватись на слабких сторонах управління дрібних та середніх підприємств або складнощах існуючих програм підтримки, як це зазвичай стверджується.
Обміни знаннями між фірмами та інституціями є основними рушіями просторової агломерації характеру знань — тобто кодифіковані-неявні /архітектурні-специфічні/, а також способу управління, систематизації, поширення знань та ступеня формальності, з яким знання відіграють ключову роль в нашому аналізі територіальної динаміки кластерів.
Відповідним чином здається, що ефективність імплементації французької інноваційної політики значно залежить від факторів, які важко виміряти і які суттєво залежать від здатності провідних або відповідальних осіб в межах кластера конкурентоспроможності створювати командний дух серед своїх різноманітних співробітників.
Висновки
Цей звіт показує, що французька політика стосовно інновацій є процесом з високою динамікою. Французький уряд розуміє регулювання досліджень та вищої освіти як вирішальне для майбутньої ролі французької промисловості на глобальному ринку. Відповідним чином вживані заходи відображають пошуки оптимального правила державного інтересу, яке розуміється з огляду на продуктивність французької промисловості. Таке розуміння державного інтересу визначається економічним успіхом.
Цікавий фактор: Здається, що існує невеликий супротив такій швидкій зміні інноваційної структури у Франції. Тоді як в останньому столітті французькі студенти були особливо відомі соєю часто критичною позицією щодо урядів, навряд чи існує яка-небудь серйозна критика з боку наукових кіл, яка б протистояла цим пристосуванням політики досліджень та інновацій.
Третє зауваження: французька державна політика рішуче підтримує регіональні інтереси. Розвиток мережі кластерів конкурентоспроможності в межах території держави враховує історичні особливості французького промислового ландшафту та дослідних установ Франції, які розвивалися в регіонах. Виявляється, що централізоване управління у порівнянні з управлінням, яке передало відповідні повноваження регіональним органам влади, могло мати кращі позиції щодо збалансування регіональних інтересів. Ефективність заходів, вжитих централізованим правлінням, могла бути перевагою у порівнянні з неминучим процесом переговорів між різними регіональними органами влади, якщо останні мають більше повноважень для регулювання інноваційної політики.
Особливі результати звіту для української політики можуть полягати в аспектах освітньої та регіональної політики. Підтримка JEI — молодих інноваційних підприємств — та JEU — молодих університетських підприємств — має не лише вплив на ці підприємства, які отримують таку підтримку. Державний інтерес щодо цих нових інструментів схильний чинити загальний вплив на студентів та їх підхід до своєї наукової освіти та професійної підготовки. Він розширить наміри наступного покоління щодо своєї професійної діяльності шляхом зміцнення соціально-економічного елементу. Заходи з регіональної підтримки, вжиті урядом Франції, здатні призвести до створення упевненості в здатності централізованого управління належно відображати регіональні інтереси. Тому детальний аналіз роботи й успіху кластерів конкурентоздатності у Франції може становити інтерес для інноваційної політики України.
За матеріалами: проекту ЄС «ІНОВАЦІЙНА ПОЛІТИКА: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ УКРАЇНИ». Електронний ресурс // file:///C:/Users/Vika/Desktop/2_UA.pdf